Заповіт чи дарування: що краще обрати?
Ключова різниця між заповітом і договором дарування – це момент, коли новий власник набуває право на майно.
Дарування вступає в силу одразу після оформлення та реєстрації угоди. Тобто після підписання договору обдаровуваний одержує майно у власність і може розпоряджатися ним на власний розсуд.
Заповіт, у свою чергу, починає діяти лише після смерті заповідача. До цього моменту власник майна може змінювати або скасовувати заповіт стільки разів, скільки захоче.
Дарування – це безвідклична угода, що означає повну втрату прав на передане майно. Наприклад, якщо ви подарували квартиру, обдаровуваний може одразу її продати, здавати в оренду або навіть вимагати виселення дарувальника. Саме тому перед підписанням такого договору важливо бути абсолютно впевненим у добросовісності обдаровуваного.
У разі заповіту ситуація інша: заповідач до кінця свого життя залишається єдиним законним власником майна. Він може користуватися ним, продавати, дарувати чи в будь-який момент змінити спадкоємця.
Крім того, заповіт не завжди гарантує, що вказана особа отримає всю спадщину. Закон передбачає обов’язкову частку для певних категорій спадкоємців – малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних дітей, а також непрацездатних батьків або вдови/вдівця. Навіть якщо в заповіті вони не згадані, їм належить половина тієї частки, яку вони отримали б за законом.
Дарування не має таких обмежень – після підписання договору новий власник отримує майно без будь-яких зобов’язань.
Вибір між заповітом і даруванням залежить від обставин. Якщо ви хочете передати майно, але зберегти контроль над ним до кінця життя – варто скласти заповіт. Якщо ж вам потрібно передати право власності вже зараз і ви повністю довіряєте обдаровуваному – доречніше укласти договір дарування.
Приймаючи рішення, важливо враховувати всі ризики, адже в юридичних питаннях легковажність може коштувати дуже дорого.
