ЮРИСТ ПОЛТАВСЬКОГО МІСЦЕВОГО ЦЕНТРУ З НАДАННЯ БВПД ДОПОМОГЛА ПОЛТАВЦІ ВИЗНАТИ ЗА НЕЮ ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ УСПАДКОВАНЕ МАЙНО

Дуже поширеними є випадки, коли спадкоємці не можуть з різних причин належним чином оформити свої спадкові права на успадковане майно та одержати свідоцтво про право на спадщину. Найчастіше перешкодою є втрата оригіналів правовстановлюючих документів на майно або розбіжності в зареєстрованих речових правах спадкодавця. Саме з такою проблемою звернулася до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги місцева мешканка.

Жінка розповіла, що в 1993 році помер її чоловік. До дня його смерті разом зі спадкодавцем була зареєстрована дружина і дорослий син, який помер в 2016 році.

Після смерті чоловіка залишилося спадкове майно, яке складається із частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, правовстановлюючим документом на яке є свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на трьох осіб в рівних частках. ПП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» підтвердило проведення реєстрація права власності за покійним на 1/3 частку житлового будинку.

Після смерті чоловіка на підставі розпорядження виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради від 08.06.1999 року було змінено ідеальні частки співвласників вказаного житлового будинку, нова частка спадкодавця за яким складає 19/50 частки об’єкту.

В серпні 2018 року дружина спадкодавця, яка прийняла спадщину у відповідності до положень ст. 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, звернулася до державного нотаріуса з метою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами після померлого чоловіка, однак отримала відмову, оскільки його частка, яка була визначена розпорядженням виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради від 08.06.1999 року, а саме: 19/50 частки об’єкту, не перереєстрована, та відсутній оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, виданий на ім’я померлого чоловіка.

Підтвердивши належність клієнтки до категорії, яка надає їй право отримати безоплатну вторинну правову допомогу, директором Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги було уповноважено надавати правничу допомогу жінці начальника відділу представництва Ірину Сидоренко.

Проаналізувавши ситуацію, юрист допомогла клієнтці зібрати доказову базу, підготувала до суду позовну заяву про визнання права власності на спадкове майно та клопотання про розстрочення сплати судового збору. Клопотання було обґрунтоване тим, що єдиним доходом заявниці є пенсія за віком, розмір якої не дає їй можливості оплатити одразу суму судового збору, обраховану в розмірі 1% від ціни позову.

Позовна заява була обґрунтована тим, що відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до абз. 14 п. 1 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13, судам слід звернути увагу, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

У листі Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна зазначено, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Закону України “Про нотаріат” свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відсутність правовстановлюючого документу, що засвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок з господарськими будівлями позбавляє заявницю можливості відповідно до вимог чинного законодавства оформити свої спадкові права на нього та одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.  

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В ході судового розгляду, Ірина Сидоренко, яка забезпечила представництво інтересів клієнтки в суді, довела, що інших спадкоємців, крім дружини, після померлого чоловіка немає, спадкова справа після його смерті не заводилася, жінка фактично прийняла спадщину, але не оформила її у встановленому законом порядку, оскільки частка чоловіка, яка була визначена розпорядженням виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради від 08.06.1999 року, а саме: 19/50 частки об’єкту не перереєстрована за чоловіком, який на час винесення розпорядження помер. Тож суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Реалізувати своє право на безоплатну правову допомогу громадяни можуть, звернувшись до Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 37/40, тел.: 56-02-88, 0-800-213-103 (гаряча лінія, безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів).