Припинення виплати допомоги при народженні дитини
Виплата допомоги припиняється у разі:
- позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
- відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
- нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
- відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
- тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю;
- припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
- перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
- усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування або дитини, батьки якої дали згоду на її усиновлення;
- смерті дитини;
- смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
У випадках, передбачених абзацами двадцятим – двадцять сьомим пункту 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій центру соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.
Допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.